Історія України

 (Історія України 7 клас)

Тема. Соціальний устрій в Україні у другій половині  XIV -  XV ст.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

-         характеризувати соціальну структуру українського населення в XIV -  XV ст.

-         порівнювати становище тих чи інших верств населення;

-         використовувати діаграми для отримання та зіставлення інформації, самостійно складати їх, узагальнювати матеріал, робити висновки;

-         складати історичний портрет князя Констянтина Острозького;

Обладнання: Свідерський Ю.Ю., Ладиченко Т.В., Романишин Н. Ю. Історія України: Підруч. для 7 кл. – К.: Грамота, 2007; карта «Українські землі.  Кінець XIV -  перша половина XVІ ст.»,  атлас «Історія України. 7 клас, ілюстрації до теми, картки з джерелами інформації.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: «соціальна структура», «магнати», «шляхта», «зем’яни», «міщани», «селяни, «духівництво».

Персоналії: Констянтин Острозький.

Дати: 1460-1530 рр. роки життя князя К.Острозького, 1512 р. – перемога К.Острозького над татарам під Вишневцем, 1514 р. – перемога К.Острозького над московським військом у битві під Оршею, 1527 р. – перемога К. Острозького над татарами під Ольшаницею.

Проблемне завдання: Чи міг шляхтич бути біднішим за заможного селянина ? Чи втрачав він у такому разі статус шляхтича?. Поясніть , чому.

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ.

Вивчення психологічного стану школярів

(Учні піднімають «смайлики», які відповідають їхньому настрою.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Запитання:

1.     Назвіть держави та покажіть на карті, до складу яких входили українські землі у другій половині  XIV -  XV ст.

2.     У складі якої з цих держав перебувала більшість українських земель?

3.     Установіть відповідність між назвами українських територій і держав, до складу яких входили на початку XVІ ст.

А) Чернігово - Сіверські землі                                             1) Польща

Б) Волинь, Київщина, Східне Поділля                                2) Угорщина

В) Галичина, Холмщина, Західне Поділля                        3) Молдавія

Г) Закарпаття                                                                        4) Московська

                                                                                                   Держава

Д) Буковина                                                                           5)Кримське ханство

Е) Крим                                                                                  6)Литва

     Запитання на розвиток хронологічних знань:

1.       Підписання Кревської унії між Великим князівством Литовським та Польським королівством. ( 14 серпня 1385 р.)

2.       Грюндвальська битва (15 липня 1410 р.)

3.       Встановлення васальної залежності Кримського ханства від Османської імперії. (1478 р.)

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Мотивація навчальної діяльності:

1.     Що таке соціальні стани ? (групи людей з певними правами і обов’язками, що передаються у спадок).

2.     Що називається соціальною структурою? (порядок розташування соціальних станів у суспільстві).

3.     Якою була соціальна структура Київської Русі? (Великий Київський князь,  князі, бояри, духівництво, купці, вільні селяни, ремісники, залежні селяни, ремісники).

У ч и т е л ь: Всі події,  які відбувалися в українських землях у XIV -  XVІ ст., насамперед вступ українських земель до складу іноземних держав, значно вплинули на спосіб життя українців. На Україні розвивався новий суспільно-політичний устрій, не схожий на устрій Київської Русі. У цей час посилюються відносини України із західноєвропейськими державами (через Польщу і Литву), що й зумовило організацію українського суспільства за західним зразком. Отже, як позначилася втрата власної державності на соціальному устрої українців,  нам належить з’ясувати на цьому уроці.

1.Соціальна структура українського суспільства.

            Вивчення даного питання відбувається шляхом опрацювання роздаткового матеріалу в парах.  («Діалог Ривіна». Вправа «Змійка»).Протягом 2-х хвилин учні знайомляться з матеріалом, потім переказують один одному. Згодом учні другого варіанту пересідають на одну парту вперед і розказують один одному матеріал, який вони вже засвоїли.

Картка 1. Магнати – власники великих князівських і боярських володінь, які зростали за рахунок великокнязівських дарувань, захоплення общинних земель, купівлі маєтків, освоєння нових земель. У їхніх руках була зосереджена більшість земель.

Картка 2. Шляхта – представники різних соціальних груп, що вели військову службу в князя і могли утримувати себе під час походів. У  XVІ ст. шляхта оформлюється в привілейований стан.

Картка 3. Пани – члени великокнязівської ради та найзаможніші феодали, які виїжджали у військові походи зі своїми загонами під власними корогвами. Разом із князями утворювали елітну групу, яка була основою для формування державного апарату.

Картка 4. Зем’яни – дрібна шляхта, колишні вихідці із селян та міщан, які за свою військову службу одержали статус шляхти та земельні володіння.

Картка 5. Духовенство -  «церковні люди», які підлягали світському суду, мали значні права та привілеї. Духовенство поділялося на біле (парафіяльні священники, які не давали обітниці  безшлюбності) і чорне (ченці, високі духовні ієрархи).

Картка 6. Міщани – цей стан не був однорідним: 1) патриціат (найбагатші та найвпливовіші купці та промисловці); 2) бюргерство (цехові майстри та торговці середньої заможності); 3) міський плебс (ремісники, дрібні торговці).

Картка 7. Селяни – найнижчий прошарок суспільства,теж неоднорідний: 1) чиншові селяни, або данники – особисто вільні, сплачували феодалам натуральну й грошову ренту; 2) тяглі селяни – вели господарство на ділянках, що належали феодалам. Відробляли панщину, виконували повинності та сплачували податки; 3) службові селяни – обслуговували двір феодала.

Запитання до завдання:

1.Назвіть основні стани населення в Україні в XIV -  XV ст.

2.Які стани належали до привілейованих верств суспільства?

3. Які посідали нижчі сходинки цієї соціальної піраміди?

4. Чому ви так вважаєте?

Працюємо з діаграмою ( ст.205)

Уважно розгляньте діаграму і виконайте завдання.

1.     Який з основних станів населення в Україні в XIV -  XV ст. був найчисленнішим ?

2.     На які прошарки поділялися привілейовані стани?

3.     Порівняйте соціальну структуру українського суспільства XIV -  XV ст. і періоду Київської Русі. Зробіть висновки.

У ч и т е л ь. Верхівку соціальної ієрархії посідав військово-службовий стан – шляхта. Формування шляхти тривало від XIV до XVІ ст. За цей час вона пройшла шлях від соціально-неоднорідної верстви населення до привілейованого стану суспільства. Вона стала впливовою, організованою силою й становила в Україні 5% населення.

        

2. Складання історичного портрета Костянтина Острозького.

Робота із джерелами.

Прочитайте уривок із книги «Історія України в особах: литовсько-руська доба» про князя К.Острозького і дайте відповіді на запитання.

…Переглядаючи щаблі придворної кар’єри Костянтина Івановича, мусимо визнати, що жоден з українських аристократів ніколи не досягав у Великому князівстві Литовському такого високого суспільного становища. До самої смерті він на посту гетьмана очолював русько-литовські збройні сили. 1511 р. князь отримав посаду каштеляни на столичного Віленського замку, а 1522 р. – троцького 9тракайського) воєводи. Два останні пости вважалися найвищими в посадовій ієрархії Великого князівства. За ухвалою 1413 р., їх могли обіймати лише католики, тим часом як князь Костянтин славився як ревний прихильник православ’я… той факт. Що прибульцю з далекої Волині, тобто людині справді «новій» серед вельможної магнатерії, вдалося втриматися на високій хвилі всупереч тому, що за роки його придворного життя помінялося аж три правителі (Казимир Ягайлович, Олександр і Сигізмунд І), свідчить про неабиякі дипломатичні таланти, а простіше кажучи – витримку, обережність і хитрість. З певністю можна сказати й те, що Костянтин Іванович не був безсрібником. Власне, за його життя (і його зусиллями) закладалися економічні підвалини потужності дому Острозьких, чиї статки зросли  не менш як удвічі за рахунок великокнязівських пожалувань –вислуг… На 1528 р., коли відбувся перший перепис русько-литовського війська, який дає уявлення про майновий стан тогочасної шляхти, Костянтин Іванович був четвертою за заможністю людиною в країні…

А) Що ви дізналися про князя Костянтина Острозького?

Б)Завдяки яким якостям йому вдалося зробити блискучу кар’єру, незважаючи на те, що він був православної віри?

В)Використовуючи матеріал підручника та наведений уривок, складіть історичний портрет К.Острозького.

Г)Дайте власну оцінку діяльності князя.

Метод «Мозковий штурм»

(Учні висловлюють власне ставлення до князя як людини, політика, дипломата , славного полководця, ревного оборонця православ’я тощо, визначають його роль у збереженні державницьких традицій українського народу.)

Докумети розповідають

      До пожежі 1718 року в Успенському соборі Києво-Печерської лаври можна було побачити могильну плиту з таким написано: «Москву з татарами поклав, отримавши 63 перемоги над ними. Пригадай криваві води Росі, Дніпра, Ольшанки, пригадай церкви, замки, монастирі, побудовані ним у Острозі та Вільно, пригадай лікарні й школи, які він заснував, марсову академію для людей рицарського звання і поклонись Костянтину Івановичу Острозькому, найвищому гетьману Великого князівства Литовського».

IV.УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

 Історичний диктант.

Дати відповідь «так» чи «ні» до наведених тверджень.

1.     Зем’яни – дрібна шляхта, колишні вихідці із селян та міщан. (так)

2.     В основі  соціальної піраміди українського суспільства в XIV -  XV ст. перебували міщани. (ні)

3.     Міщани, як верства населення поповнювалася вільними селянами та утікачами, які приходили жити в міста. (так)

4.     Міщан становили найнищий прошарок суспільства. (ні)

5.     На українських землях після підписання Кревської унії проживало виключно православне духовенство.(ні)

6.     Обіймати державні посади мали право лише представники шляхти та міщани.(ні)

7.     Найбільш численною верствою населення на українських землях в XIV -  XV ст. була шляхта. (ні)

8.     Шляхта не була однорідною, а поділялась на кілька прошарків. (так)

9.     Пани – члени великокнязівської ради та найзаможніші феодали. (так)

10.                        У руках селян була зосереджена більшість земель. (ні)

11.                        Костянтин Острозький  був брацлавським і вінницьким намісником. (так)

12.                        Костянтин Острозький зазнав нищівної поразки від московського війська під Оршею 1514 р. (ні)

13.                       Костянтин Острозький надавав велику матеріальну і політичну підтримку розвиткові церковно-культурного життя. (так)

Розв’язання проблемного завдання.

У ч и т е л ь. Повернімось до нашого проблемного завдання.

Чи міг шляхтич бути біднішим за заможного селянина ? Чи втрачав він у такому разі статус шляхтича?

Працюючи в парах з текстом підручника (ст.205-206) та використовуючи отримані знання, дайте відповідь на проблемне завдання.

Вивчення психологічного стану школярів.

Оголошення оцінок учням.

V.ДОМАШНЄ ЗАДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника (Свідерський Ю.Ю., ладиченко Т.В., Романишин Н.Ю. Історія України: Підруч. Для 7 кл. – К.: Грамота, 2007. - § 23 п.1,2, ст .205-206, 208).

2. Випереджальне домашнє завдання: конкретні учні отримують завдання підготувати повідомлення від імені представників кожного стану українського суспільства XIV -  XV ст. про їхні заняття, спосіб життя, побут.

ТЕМА.  КЛЮЧІ ВІД СКАРБІВ.

(Розробка уроку історії України у 5 класі.  Вересень, І чверть,  І семестр)

Мета: дати початкове уявлення про допоміжні історичні науки – нумізматику, сфрагістику, геральдику та вияснити їхню роль у дослідженні історичного минулого, розвивати пам’ять, формувати толерантне ставлення учнів одне до одного, вміння свідомо читати адаптований історичний текст, виховувати шанобливе ставлення учнів до державних символів України.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть:

давати визначення допоміжним історичним науками «нумізматика», «сфрагістика», «геральдика»;

поянювати, яку роль відіграють ці науки у дослідженні історичного минулого;

розповідати про життя і побут скіфів;

поянювати походження та символічне значення Тризуба.

Тип уроку : комбінований.

Обладнання: В.Власов. О.Данилевська. Вступ до історії України, - К.: «Генеза», 2005; ілюстрації, дидактичний роздавальний матеріал, атлас «Історія України, 5 клас».

Основні поняття і терміни: «нумізматика», «сфрагістика», «геральдика», «тризуб», «пектораль», «скіфи», «кочівники», «печатка».

Персоналії: скіфський цар Атей.

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ.

Вивчення психологічного стану школярів.

(Учні піднімають смайлики, які відповідають їхньому настрою)

ІІ.  ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Дидактична гра «Правда – неправда»

Правила гри. Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять «+», а якщо ні, то «-».

Слово археологія в перекладі з грецької означає наука про давнину.(+)

Вчених, які розшукують, розкопують і вивчають давні речі та споруди називають нумізматами. (-)

Археолог вивчає минуле за допомогою писемних  пам’яток. (-)

Археологічним розкопкам передує археологічна розвідка. (+)

Для прискорення розкопок. Археологи у своїй роботі використовують великі землерийні машини. (-)

Знайдені археологами під час розкопок предмети спочатку надсилають до лабораторії. (+)

Видатним археологом України був Михайло Грущевський. (-)

Знайдені археологами рештки минувшини зберігаються в різних музеях.(+)

Вікентій Хвойка дослідив рештки життєдіяльності трипільців. (+)

Трипільці заселяли територію України чотири тисячі років тому. (-)

 Основним заняттям трипільців було землеробство. (+)

 Житла трипільців були зроблені з каменю. (-)

Учитель. Отже ми вже з вами знаємо яку роль відіграє одна з допоміжних історичних наук – археологія у дослідженні минулого людства.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

У ч и т е л ь. Сьогодні, діти, ми познайомимося з новими допоміжними для історії науками, які відіграють не меншу роль в дослідженні минулого людства ніж археологія – це : нумізматика, сфрагістика та геральдика.

Кожен ряд отримує завдання  - знайти в тексті підручника пояснення чим займається кожна з цих наук:

нумізматика  на  ст..23

геральдика на ст..24

сфрагістика на ст..29.

Після цього вчитель записує на дошці, а учні в зошити визначення:

Нумізматика – наука, яка досліджує монети.

Геральдика    - наука, яка досліджує герби.

Сфрагістика -  наука, яка досліджує печатки.

IV. ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

     Щоб узнати для чого вчені займаються дослідження монет, гербів та печаток, ми виконаємо  вправу  «навчаючи-вчуся».

«Навчаючи  - учусь»

 Кожен учень отримує картку за однією з трьох тем: «Чому історики цікавляться нумізматикою» (А), «Про що можуть розповісти герби» (Б) та «Яка функція печатки і що можна довідатися з відбитку печатки»» (Б). Таким чином у класі формуються три  групи – А, Б, В.

Отримавши картку, учні впродовж 1-2 хвилин знайомляться з інформацією, що міститься на ній . Після цього потрібно відшукати  учнів, які також мають картку цієї групи (тобто А, Б, В), розказати їм зміст своєї картки та вислухати зміст їхніх карток. До кожного учня слід підходити окремо. Під час роботи пересуватися по класу тихо та спокійно. Розповідати про зміст своєї картки впівголоса, щоб не заважати іншим.

Із зібраного матеріалу учні мають скласти логічну розповідь, поділитися отриманою інформацією у класі. Учні мають припинити роботу за сигналом вчителя та сісти на своє місце.

 А. Чому історики цікавляться нумізматикою?

На монетах часто зображували володарів, сцени свят, ілюстрації до легенд і міфів.

Зображення і надписи на монетах дають змогу встановлювати дати тих чи інших подій.

Монети дозволяють дізнатися про те, якими були території давніх держав.

Знайдені монети на тій чи іншій території свідчать про існування торгівлі.

Досліджуючи монети, ми маємо можливість довідатися, який одяг носили давні люди.

Монети дозволяють дослідити матеріал, з якого їх виготовляли.

Монети стають у пригоді для дослідників містобудування.

Монети є також писемними пам’ятками.

Стародавні монети – це вишукані й рідкісні витвори мистецтва.

Б. Про що можуть розповісти герби?

Історики вважають, що герби  були започатковані ще у сиву давнину, коли перші люди почали ототожнювати свої роди з певними тваринами.                  Зображення цієї тварини ставало символом, який шанували всі родичі.

Наявність герба була дуже зручною, Цим символічним знаком можна було позначити територію того чи іншого роду.

Родові герби можуть розповісти про знатність роду, особливості його походження і характерні заняття.

Гербом можна було позначити приналежність речі, він був своєрідним посвідченням особи.

Зображення знарядь праці на гербовому щиті свідчить зазвичай про види діяльності поширені на території краю.

Малюнки тварин на гербі можуть указувати на певні риси характеру населенні: сміливість, хоробрість, упертість тощо.

Виноград, квіти, колоски рослин, листя не стільки прикрашають гербовий малюнок, скільки несуть у собі інформацію про природу краю, перекази, легенди.

Герб, як правило супроводжується девізом – коротким висловом, який відображає життєві принципи власника герба.

Розповідь вчителя про історію українського герба – Тризуба.

Герб – це відмітний символічний знак держави, міста, роду тощо, який зображений на прапорах, документах, монетах та ін.

На території сучасної України істориками знайдено певну кількість наскельних малюнків із зображеним на них тризубом. Ці зображення походять з IV-III тисячоліття до н.е. У Трипільській культурі можна побачити його у вигляді об′ємних наліпів і у зображеннях божества з трьома пальцями на горщиках. Тризуб був поширений у Ольвії та у Боспорському царстві, його зображали на різних предметах  сармати та царські скіфи, що жили у ІІІ-І тис.до н.е.

       Різні види Тризуба (трикутні корони, трилисники, тризубчасті вежі тощо) можна спостерігати у гербах всіх народів, що походять від причорноморських аріїв, вони розселилися у Азії та у Європі. Що означає Тризуб. По-різному тлумачать цей знак історики. Одні вважають його зображенням церковного світильника, якоря; інші – зображенням голуба, шолома, двосічної сокири. Символічне значення тризуба – число «три» завжди вважалося казковим, чарівним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, три бажання, які виконують чарівники, три дороги, що простягаються перед казковими героями.

Отже в тризубі відображено триєдність життя. Це Батько – Мати – Дитя. Вони символізують собою трійцю життєвих енергій,  Силу – Мудрість - Любов. Також є інші інтерпретації трійці цих сил: Вогонь, Вода і Життя.

Після відновлення державності нашого народу, Верховна Рада України постановою «Про державний герб України» (від 19 лют. 1992 р.) затвердила тризуб малим гербом України, він вважається головним елементом великого герба. Тризуб відтоді вважається офіційною емблемою України.

В. Яка функція печатки, і що можна довідатися з відбитку печатки?

         Печаткою називають вирізаний з твердого матеріалу штамп, а також його відбиток на папері, золоті, сургучі. Відбитки печатки виконували різноманітні за своїм характером функції.

Найважливіша функція печатки - затвердження документів надання їм юридичної сили.

Печатки використовувала для запечатування листів.

Печатками засвідчували приватну власність.

Печатки – штампи  відтискувались на ремісничих виробах (посуді, зброї, цеглі, черепиці).

По відбитку печатки можна довідатися про власника, його титул, назву території та установи.

За допомогою печатки можна встановити час та місце походження документів.

        Після цього як учні завершать цю вправу, вчитель пропонує їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Аналізує і узагальнює отримані ними знання. Відповіді можуть  записуватись на дошці.

У ч и т е л ь.

Одним з давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи.

Вони прийшли на наші землі понад дві з половиною тисяч років тому й оселилися у Північному Причорномор’ї.

Скіфи були кочівниками. Кочівники — племена, які постійно переходили з місця на місце в пошуках нових пасовиськ для своєї худоби.

А зараз для того щоб більше довідатись про ці племена, ми в вами проведемо гру «Чиста дошка».

«Чиста дошка»

 Учні самостійно читають оповідання «Золотосяйна Скіфія». Перед опрацюванням оповідання потрібно звернути увагу учнів на  дошку з підготовленими наперед запитання. Відповіді на них, - пояснює вчитель, - ви знайдете опрацювавши оповідання. Після читання, в процесі аналізу тексту, ви відповідатимете на них, а я витиратиму опрацьовані. Робота буде успішною, коли на кінець уроку дошка буде чистою.

Проводячи цю гру не варто переривати відповідями перше читання оповідання.

Питання, на які учні мають дати відповіді:

1.Скільки років тому мешкали скіфи у наших степах?

2.Чим славилися скіфи?

3.Хто відкрив людству найдивовижнішу скіфську пам’ятку, нагрудну прикрасу – золоту пектораль?

4.За якого царя скіфи карбували власні монети?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ.

Дидактична гра «Асоціації».

Учитель називає учням терміни, про які вони довідалися на уроці              (нумізматика, геральдика, сфрагістика, герб, скіфи, пектораль, кочівники, печатка). Учні повинні дати пояснення термінам, а також указати, із чим вони їм асоціюються.  При потребі вчитель може виправити учнів.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

Проводячи підсумок уроку, учитель має підвести учнів до висновку про важливість допоміжних історичних наук: геральдики, сфрагістики, нумізматики для дослідження історичного минулого.

Вивчення психологічного стану школярів.

Оголошення оцінок учням.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Опрацювати текст підручника (Власов В, Данилевська О. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. – К.: «Генеза», 2005. - § 4 , ст .22-29).

Намалювати герб свого населеного пункту.

Письмова робота 8 клас. Історія України

Із поданого переліку виберіть, які події в історії України пов'язані з іменами гетьманів. 

Варіант І

Юрій Хмельницький	Павло Тетеря	Іван Брюховецький

1.Гетьман України в 1657 р. та 1659-1663 рр.

2.Гетьман України в 1663-1668 рр.

3.Гетьман Правобережної України 1663-1665 рр.

4.Уклав Переяславські статті з Росією.

5.Підписав з Польщею Слободищевський трактат.

6.Обраний гетьманом на славнозвісній Чорній раді в Ніжині.

7.З його іменем пов'язана Чуднівська компанія

8.Виставляв себе захисником простого люду, виступаючи проти всякого панства.

9.Його влада поширювалась фактично лише на Правобережжя.

10.Його супротивниками на гетьманську булаву були В.Золотаренко та Я.Сомко

11.Підписав договірні Московські статті.

12.Зазнав поразки під Переяславом від об'єднаних військ Г.Ромодановського і Я.Сомка.

13.Був одружений з дочкою Б.Хмельницького Оленою.

14.Отримав титул боярина від московського царя.

15.Придусив Переяславське повстання.

16.Навесні 1671 року його отруїли польські агенти.

17.Наприкінці 1685 року його задушили мотузкою і скинули з мосту в р. Смотрич.

18.В 1668 році козаки виступили проти нього та вбили його.

19.Намагався схилити Я.Сомка до ідеї об'єднання правобережних та лівобережних земель під одну владу.

20.Підписав статті, відповідно до яких російські війська мали право розміщуватися не лише у Києві а й у Ніжині, Переяславі, Брацлаві, Умані, Чернігові.

21.Вороже ставився до Польщі що імпонувало козакам.

22.Поставив перед польською владою вимогу – випустити з в'язниці полковника І.Богуна.

23.Перший український гетьман, який здійснив поїздку до Москви.

24.Про нього В.Шереметєв сказав: «Годилося б цьому  гетьманеняті ще гуси пасти…»..

Із поданого переліку виберіть, які події в історії України пов'язані з іменами гетьманів. 

Варіант ІІ

Петро Дорошенко	Дем'ян Многогрішний	Михайло Ханенко

1.Став гетьманом Правобережної України у 1665 році.

2.У 1669 році в Глухові обрали гетьманом Лівобережної України.

3.У 1669 році в Умані козаки обрали його гетьманом.

4.За його гетьманства з'явилися наймані війська – «компанійці».

5.Брав  участь в Національно-визвольній війні українського народу. Був прилуцьким полковником.

6.Був чигиринським полковником, наказним гетьманом.

7.Підписав Глухівські статті.

8.Став одночасно третім гетьманом на Україні.

9.Переніс гетьманську столицю з Гадяча до Батурина.

10.Завдяки йому на Лівобережній Україні закінчилася доба Руїни.

11.Опирався на допомогу Османської імперії та Криму.

12.Вів криваву й руйнівну війну з П.Дорошенком.

13.У 1668 році його проголосили гетьманом усієї України

14.Щоб зберегти українську державність вирішив прийняти російське підданство.

15.Помер у батуринській в'язниці.

16.Намагався зміцнити владу і об'єднати Україну під своєю булавою.

17.Присягнув на підданство Росії перед кошовим отаманом І.Сірком.

18.Підписав статті, які сприяли зміцненню політичних та правових позицій української держави.

19.Козацька старшина його заарештувала і відправила до Москви.

20. Старався налагодити співпрацю з польським королем Яном ІІІ Собеським.

21.За наказом царя переїхав до м. Москви, був воєводою у В'ятці.

22.Вів боротьбу за гетьманську булаву з С.Опарою та В.Дрозденком.

23.Спираючись на запорожців, намагався налагодити добрі відносини з Кримом.

24.Після його арешту управління Лівобережною Україною здійснювала група вищої козацької старшини.